МТБ марафон Пилипець 2015 + Містер Гимба

Після тижня в Пилипці, який я чудово провів у МТБ кемпі від Веловуйок, настав час самої гонки! Це був мій перший старт в Карпатах, та мій перший МТБ марафон. Я зареєструвався в категорію Мега (чоловіки до 18), в моїй категорії був ще один учасник із Польщі. Я дуже надіявся, що він приїде! Не надто приваблювала перспектива бути об’єднаним в одну категорію з чоловіками до 30 🙂 Протягом тижня до марафону погода була перемінна – то сонце, то зливи. Хотілось, щоб гонка відбулась по сухому, бо на деякі підйоми дуже важко заїжджати коли вони всі в болоті, а місцями треба йти… В кемпі ми прикатали трасу Мега, пару разів відпрацювали фінішний спуск. І ще з’їздили в Славське та об’їхали там хребет, на який піднімає підйомник “Захар Беркут”. Також ще об’їздили багато цікавих маршрутів! Здається, на третій день кемпу в мене забилась болотом вилка, і в мене став не хардтейл, а справжній рігід! Аж до гонки так і їздив, на спусках доводилось пару разів зупинятися, бо сильно боліли руки і пальці від вібрацій та ударів керма. Якби Ференц не перебрав мені вилку ввечері перед гонкою, то не отримав би скільки задоволення від грязе-марафону! Дякую, Ференц! 🙂 Кожна поїздка в Карпати – це незабутні враження! Всі мають побувати тут!

Відео Діми Петрова з нашого кемпа:

День до старту: В п’ятницю, за день до старту, була чудова погода: сонячна і тепла. В цей день я отримав стартовий номер – 118. Дуже хотілося, щоб і в день марафону була така ж добра погода 🙂 Але прогноз погоди не давав спокою: в день гонки повинен був бути дощ після обіду. Залишалася лише надія, що траса буде не дуже болотяна, а дощ почнеться тільки після фінішу.

День старту марафону: Просинаюсь в хорошому настрої – в кімнаті вже світло, встаю чистити зуби.. І через 5 хвилин бачу у вікні сильну зливу. Трошки засумував, що ж поробиш, треба їхати! 1 марафон – і одразу хардкор! Одягаю свою улюбленну вело-форму Specialized, кладу в кармани їжу від Nutrend, яку я наготував ще з вечора та іду їсти цілу тарілку улюбленої вівсянки. Мммм! Надворі бачу, що ґрунт дуже мокрий, значить дощ був і вночі. 🙁 Після їжі та ранкових розмов з друзями по МТБ Кемпу, пішов діставати свій ровер з підвалу, перевірив чи закручені всі болтики, змастив ланюцг та почепив стартовий номер, який я з вечора чомусь полінився прив’язати. Набрав теплого ізотоніка у фляги, взяв вітровку, та на старт! Приїжджаю на місце за 5хв до старту Гіги. До мого старту ще ще понад пів години! На реєстрації поцікавився, чи приїхав з моєї категорії поляк. Мені відповіли, що він не зміг, його не буде… Отже, я буду їхати в одній категорії з чоловіками до 30 років… Я не став розчаровуватись – вирішив розімнятися перед стартом, заїхавши на перший підйомчик. Мені стало тепло, не зважаючи на те, що температура на дворі була 10 градусів та йшов мілкий дощ. Старт затримали на 15хв, в одних шортах та двох футболках з коротким рукавом було трошки прохолодно чекати, але я знав, що після старту холодно вже не буде!

Старт! На першому міні-підйомі тримаюсь біля лідерів, але після того, як глянув на свій пульс, вирішив трохи понизити темп, далі їду по пульсу: на підйомах намагаюся їхати в районі 170 (не більше ніж 175 та не менш ніж 165). Перший великий підйом після переїзду через асфальт, як я і очікував, був дуже вологий, по ньому складно було їхати, щеплення дуже погане. На середині підйому я потрапив в колію, пробував стартувати, але колесо просто прокручувалося по болоту. Витратив на спроби десь 2 хвилини. За цей час мене обійшло людей 5, як мінімум. Вирішив іти пішки. Добрався до трохи рівнішого участку з трав’яним покриттям та і там стартував.

Протягом 15 хвилин обігнав ще 3 людей. Далі земля була сухіша, ніж я думав, ніде не доводилось іти пішки, не враховуючи пару метрів на торчку за Ізками. Спускаюсь в село, до “асфальтного” підйому, на ньому можна відпочити, там немає ніяких складних елементів, просто невеликий градієнт і відносно добре покриття. Зупиняюсь на пів хвилині на першому КП, де випиваю стаканчик ізотоніка, з’їдаю пів-банана, та кладу в карман один цілий. Було приємно, що мені вичистили болото з переднього переклюка, вилки та рами, навіть запропонували змастити ланцюг! Оце так сервіс! 🙂 Я вирішив не змащувати, бо вранці сам змастив ланцюг дуже добрим маслом Hanseline Kettenfett, яке треба спочатку нагріти, щоб воно стало рідке, а потім воно загусає, та на довго залишається на ланцюгу. Їду по хребту, тут мабуть сама проста ділянка траси, в основному малі підйоми та спуски. Виїжджаю на асфальт, їду трошки слабше ніж на підйомах, щоб відновитись до підйома в Ізках.

SONY DSC

Якби не змінили маршрут підйому, довелось би всім іти пішки. Старий маршрут проходив по крутому підйому вкритому травою, який мені дуже сподобався, коли я прикатував його в суху погоду, але його не всі виїжджали навіть в суху погоду, а по мокрому взагалі мало хто заїхав би. Потім гарий спуск в село, на якому я добре розігнався, в кінці можна поїхати по вузенькій стежці ліворуч від дороги, я так і зробив.

Там є маленькі бугорки, на яких можна добре підстрибнути, а в кінці треба не забути знизити швидість, щоб змогти повернути праворуч до КП. Тут взяв ще половину банану та випив ізотоніка, і поїхав далі, на одні з найкрутіших підйомів траси. Нікого не було позаду та попереду мене, отже, я міг трохи розслабитись. Потім на спуску перед останнім підйомом було багато маленьких річечок, які цікаво переїжджати, і заодно велосипед трохи очищується 🙂 Вже трохи привтомився, бачу, що вже важче їхати на пульсі за 170. Почався останній підйом… На початку, за метрів 400 до КП з водою, пройшов метрів 50 пішки. Трава була мокра, а сил вкручувати вже майже не було. На КП з’їв пару печеньок, набрав воду у флягу і поїхав на гору. Останній підйом заїхав на пульсі 169 – значить сили ще є, і я не заголодав 🙂 І нарешті – фінішний спуск! Після того, як пару раз напередодні прикатав його, було дуже легко його проїжджати, не зважаючи на втому. Повністю згоден з тим, що Ольга Віюк написла у своєму звіті: “Фінішний спуск в цьому році кращий, набагато, рада що використали частину “Горілаз”, може в наступному році заюзаєте її всю від початку, без “Капітошки”?” Я теж за те, щоб фінішним спуском була повністю траса “Горілаз”, вона набагато цікавіша “Капітошки”. Їду до фініша, починаю вкручувати, аж раптом за 50м від фініша права нога відстібається від педалі, через те, що туди так багато грязі забилось… Швидко встібаюсь назад і фінішую!

Дивлюсь на екран – 9 місце, час – 4:17:01. Для першого разу не погано 🙂 Приїжджаю в готель, хочу в гарячий душ. Включаю душ, а з нього тече крижана вода 😵, з бойлера всю гарячу вже злили! Швидко змив бруд, одягнувся, завантажив з свого Гарміна трек в Strava, та пішов їсти піцу, а потім на нагородження та перегляд фото. Поправ одяг, бо завтра ще на Гимбу їхать вирішив. Не вистачило мені сьогоднішніх мук, треба і в неділю помучатись! 🙂 Вся трансмісія була забита травою, а під час гонки дуже часто зажовувався ланцюг через болото між зірками. Тепер абсолютно впевнений, що дабл чи тріпл – абсолютне зло! Тільки сінгл, 1х11! Тепер мрію про Specialized Epic на наступний рік – тут 15 хв виграшу в часі на ньому гарантовано, порівняно з моїм 26″ хардтейлом Cannondale за однакових умов. Епік – ракета! 🙂

День 2: Містер Гимба

Просинаюсь, почуваюсь краще ніж перед марафоном, ноги геть не болять – чудово 🙂 Ще вчора вирішив, по пораді Діми Петрова, що їхати на всю не буду, заїду спокійно, щоб не перетрудитись. Перед сніданком їду на реєстрацію, оплачую участь та їду мастити ланцюг та снідати. Старт в мене в 10:03. Приїжджаю на старт десь в 9:45 і розминаюсь.

І…. Старт! На підйомі всі мене обганяють, по частоті дихання гонщиків чуть – їдуть на всю потужнісь. Середній пульсв мене вийшов  170, якби їхав на всю – був би під 180.

Вид з підйому був просто неймовірний! Спочатку їхав під хмарами, потім в них, а найгарніше було тоді, коли я виїхав з хмар! Просто неймовірна краса! Земля, яка вела на саму вершину була вже суха – вийшло заїхати на саму вершину практично без зупинок, тільки в одному місці пройшов десь 10м. Мій час: 1:05:38! Наступного року я запланував заїхати за 55хв! Стоячи на вершині Гимби я почувався справді щасливим! 🙂

Гимба 2015

Величезна подяка всім організаторам за таку чудову подію, за те, що розвиваєте аматорський велоспорт, та даєте любителям можливісь прийняти участь у змаганнях такого рівня в наших Карпатах! 🙂

4 Коментарів “МТБ марафон Пилипець 2015 + Містер Гимба

Напишіть відгук